Державна служба України з надзвичайних ситуацій на виконання протокольного рішення №19 наради керівництва Міністерства внутрішніх справ України та органів системи МВС від 18.07.2022, з метою підвищення рівня обізнаності населення щодо правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру розробила Примірний алгоритм дій населення за сигналами оповіщення цивільного захисту (в навчальних закладах, у міському транспорті, торговельних закладах) (додається), який розміщено на офіційному вебсайті ДСНС за посиланням: https://dsns.gov.ua/uk/metodichni-rekomendaciyi.

Разом з цим зазначаємо, що вищевказаний Примірний алгоритм має

інформаційний характер та не містить норм права. ДСНС просить забезпечити: спільно з головними управліннями ДСНС України в областях та м. Києві доопрацювання зазначеного Примірного алгоритму з урахуванням

особливостей регіону; розповсюдження розроблених алгоритмів дій, у тому числі через органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації, а також консультаційні пункти.

Одночасно повідомляємо, що ДСНС проведено роботу з розроблення

іншої актуальної інформації, що може бути використана населенням під час

війни, зокрема:

ДСНС взяла участь у розробленні за ініціативи Центру стратегічних

комунікації та інформаційної безпеки при МІКП у співпраці з Міноборони,

Апаратом Головнокомандувача Збройних Сил України та громадськими

організаціями рекомендації населенню на випадок виникнення надзвичайних ситуацій або початку бойових дій (війни) у брошурі під назвою «У разі надзвичайної ситуації або війни», її розміщено у вільному доступі за посиланням: https://uacrisis.org/uk/broshura-ns-vijna.

На офіційному вебсайті ДСНС розміщено:

• рекомендації щодо дій населення в умовах надзвичайної ситуацій воєнного характеру за посиланням: https://dsns.gov.ua/uk/abetka-bezpeki/diyi-naselennya-v-umovax-nadzvicainix-situacii-vojennogo-xarakteru;
• «Інформація про організацію укриття населення під час надзвичайних ситуацій у фонді захисних споруд цивільного захисту» в розділі «Актуально» за посиланням: https://www.dsns.gov.ua/ua/Informaciya-pro-organizaciyu-ukrittya-naselennya-pid-chas-nadzvichaynih-situaciy-u-fondi-zahisnih-sporud-civilnogo-zahistu.html, а саме:
• порядок підготовки населення до зайняття об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту;
• порядок заповнення та перебування в спорудах фонду захисних споруд цивільного захисту;
• відомості щодо розміщення інформації про фонд захисних споруд цивільного захисту на офіційних вебресурсах обласних та Київської міської державних адміністрацій, територіальних органів ДСНС.

Підготовчі заходи:

1. Учасники освітнього процесу мають заздалегідь бути ознайомлені з місцем розташування споруд фонду захисних споруд, а також правилами поведінки під час евакуації та укриття в захисних спорудах.

2. Якщо за однією захисною спорудою закріплено більше одного закладу, то

розподіл учасників освітнього процесу за наявними спорудами фонду захисних споруд відбувається з урахуванням їх місткості та розташування на місцевості.

3. Учасники освітнього процесу заздалегідь повинні вміти виконувати заходи з Плану реагування на надзвичайні ситуації або Інструкції навчального закладу, які передбачені на випадок отримання сигналу.

4. Заклад освіти заздалегідь повинен розмістити всі покажчики напрямку

руху для швидкого та безпечного проведення евакуаційних заходів учасників освітнього процесу.

5. Під час евакуації та укриття в захисній споруді учасників освітнього

процесу має супроводжувати відповідальна особа з числа працівників освітнього закладу.

6. Заздалегідь встановлюються відповідальні особи, які після евакуації

перевірять заклад на наявність присутніх учнів за межами захисної споруди.

Порядок дій при отриманні сигналу:

1. Відповідальна особа у разі надходження сигналу вмикає наявну систему

оповіщення навчального закладу.

2. Вчитель має миттєво сповістити учнів (словесно) про загрозу або

виникнення надзвичайної ситуації та припинити навчальне заняття.

3. Відповідальна особа разом із вчителями має скоординувати хід евакуації учнів від класу до захисної споруди (укриття).

4. Класи, в яких викладають вчителі, мають бути організовані для негайного

пересування двома колонами в приміщенні класу та швидкого залишення

кабінету. За можливості учні самоорганізовуються для залишення кабінету та руху до захисної споруди. При обмеженому просторі для пересування учні

залишають приміщення групами.

5. Відповідальні особи за евакуацію повинні знаходитись у заздалегідь

визначених місцях та допомогти в організації та регулюванні швидкого руху до захисної споруди. До вчителів, які супроводжують молодші класи, приставити помічників.

6. Медичний працівник повинен знаходитись у відведеному для нього місці

для швидкого надання медичної допомоги.

7. Відповідальні особи за евакуацію повинні знаходитися біля виходу із

захисної споруди для здійснення контролю за порядком укриття учасників

освітнього процесу та швидкого реагування у разі, якщо виявиться, що хтось відсутній.

8. Учні або цілі класи, які знаходяться на подвір'ї закладу, під час сигналу

тривоги повинні рухатися під наглядом вчителя або самостійно до захисної

споруди.

9. У середині захисної споруди відповідальні особи повинні забезпечити,

щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Після того як усі учні

займуть свої місця відповідальний за клас повинен перевірити наявність усіх учнів.

10. Під час перебування в захисній споруді вчителі та відповідальні особи

повинні провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто знаходиться в ній.

1. Зупинити транспортний засіб у безпечному місці (на узбіччі дороги).

2. Поінформувати пасажирів про отриманий сигнал.

3. Вивести пасажирів з траспортного засобу, у разі наявності маломобільних груп населення організувати за допомогою пасажирів (кондуктора) їх евакуацію.

4. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді

(сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).

5. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами,

бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.

Рекомендації власникам:

1. Забезпечити наявність та готовність системи оповіщення на випадок

надзвичайної ситуації воєнного характеру.

2. Визначити найближчі укриття для відвідувачів та персоналу.

3. Позначити маршрути евакуації до укриттів.

4. Призначити осіб, відповідальних за оповіщення, відкриття дверей

запасних евакуаційних виходів, забезпечення порядку під час евакуації,

збереження майна тощо.

5. Розробити чітку інструкцію для працівників щодо дій за сигналом та

провести з ними тренування.

6. Розмістити на видному місці інформацію для відвідувачів щодо порядку

дій за сигналом.

7. Періодично доводити інформацію до відвідувачів щодо дій у разі

загрози та виникнення надзвичайної ситуації (гучномовним зв’язком,

пам’ятками, буклетами тощо).

8. Організувати швидку евакуацію відвідувачів та персоналу у разі загрози.

9. Перевірити відсутність людей у приміщеннях після евакуації. 

10. За необхідності вжити обмежувальні заходи щодо кількості

відвідувачів.

Рекомендації відвідувачам:

1. Ознайомитися з інформацією щодо дій у разі загрози або виникнення

надзвичайних ситуацій під час перебування у закладі.

2. Дотримуватися правил поведінки у місцях масового перебування людей.

3. Не залишати неповнолітніх дітей без нагляду.

4. Уважно стежити за сигналами системи оповіщення та оголошеннями

адміністрації закладу.

5. Неухильно виконувати вказівки адміністрації закладу.

6. У разі оголошення евакуації негайно залишити приміщення, зберігаючи

спокій.

7. Під час евакуації не користуватися ліфтами, спускатися сходами,

прямувати визначеними маршрутами евакуації до визначених укриттів.

8. Швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді

(сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу тощо).

9. Якщо захисної споруди поблизу немає, сховатися за бетонними плитами,

бордюром, лягти у заглибленнях землі, згрупуватися та закрити голову руками.

10. При виникненні паніки зберігайте спокій та здатність швидко і

правильно оцінювати ситуацію.

11. За необхідності надати допомогу тим, хто її потребує.

Сторінка освітнього омбудсмена України

За матеріалами Фейсбук-сторінки Головного управління ДСНС України у Луганській області

Нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності

1) Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах

2) Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу

3) Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України

4) Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів

5) Правила безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти

6) Правил безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах

7) Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах підпорядкованих Міністерству освіти і науки України

8) Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах

Порядок проведення та реєстрації інструктажів

 з безпеки життєдіяльності

Інструктажі з безпеки життєдіяльності проводяться з вихованцями, учнями, студентами, курсанта­ми, слухачами. Інструктажі містять питання охорони здоров'я, пожежної, радіаційної безпеки, безпеки дорожнього руху, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо.

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності проводиться на початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо, перед початком зимових канікул, наприкінці навчального року перед початком літніх канікул, а також за межами навчального закладу, де навчально-виховний процес пов'язаний з використанням небезпечних або шкідливих для здоров'я факторів.

Первинний інструктаж проводять викладачі, учителі, класоводи, куратори груп, вихователі, класні керівники, майстри виробничого навчання, тренери, керівники гуртків тощо. Цей інструктаж прово­диться з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами, а також з батьками, які беруть участь у позанавчальних заходах.

Запис про проведення первинного інструктажу робиться в окремому журналі реєстрації інструк­тажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, цеху, спортзалі та іншому робочому місці.

Учні і вихованці, які інструктуються, розписуються в журналі, починаючи з 9-го класу.

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо.

Первинний інструктаж, який проводиться перед початком кожного практичного заняття (практич­ної, лабораторної роботи тощо), реєструється в журналі обліку навчальних занять, виробничого на­вчання на сторінці предмета в розділі про запис змісту уроку, заняття. Вихованці, учні, студенти, слу­хачі, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Позаплановий інструктаж з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспіранта­ми проводиться у разі порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних робіт, виробничої практики, професійної підготовки тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу.

Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів.

Цільовий інструктаж проводиться з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, аспірантами навчального закладу в разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, турніри з предметів, екскурсії, туристичні походи, спортивні змагання тощо), під час проведення громадських, позанавчальних робіт (прибирання територій, приміщень, науково-дослідна робота на навчально-дослідній ділянці тощо). Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється у журналі реєст­рації інструктажів.

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності здійснюють:
На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, майстерні, спортзалі тощо
Перед початком зимових канікул
Наприкінці навчального року перед початком літніх канікул
За межами навчального закладу, де навчально-виховний процес пов'язаний з використанням небезпечних або шкідливих для здоров’я факторів.
Первинний інструктаж проводять вихователі, учителі, класні керівники, майстри виробничого навчання, тренери, керівники гуртків та ін. 
Первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який проводиться на початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті, лабораторії, повинен реєструватися в журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії). Після проведення вчителем інструктажу учні (старші 14 років) розписуються у даному журналі .  
Первинний інструктаж також проводиться перед виконанням кожного завдання, пов'язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття, лабораторної, практичної роботи тощо. Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж.

Техніка безпеки на водних об`єктах в зимовий період

Льодостав – це період, коли спостерігається нерухомий крижаний покрив на річці або водоймі. Тривалість льодоставу залежить від тривалості і температурного режиму зими, характеру водойма, товщини снігового покриву.

Ранній льодостав, тобто що почався раніше звичайного терміну, можливий у випадках різкого раннього похолодання на річках з повільною течією або невеликих закритих водоймах де течія відсутня.Особливістю раннього льодоставу в початковий його період є тонкий і неміцний лід, ополонки (частенько припорошені щойно випавшим снігом), дуже тонкий лід прибережної кромки унаслідок досить високої температури, що перешкоджає швидкому і рівномірному нарощуванню товщини льоду за всією площею водойма. Тому особливо важливо, щоб пам'ятали про це діти. Вони люблять ходити на замерзлі озера, річки, кататися на ковзанах, санчатах, забуваючи при цьому, що може лід виявитися тонким і провалишся під лід.

В цілях запобігання проваленню під лід в цей період рекомендується утриматися від виходу на лід, особливо дітей. Ніхто не знає товщини льоду, ніхто не може запобігти біді.Наша зима особливо небезпечна. Лід при частій зміні температури швидко підтає і дитина не знаючи цього, виходить грати на водойм. І ось тоді на поріг підступає біда: лід тріскотить і провалюється, відкриваючи глибину водойма. Дуже швидко можна опинитися в холодній крижаній воді. Така вода сковує людину, його рухи і важко без допомоги сторонніх вибратися на берег.

Добре якщо ще ти провалився під лід недалеко від берега, на мілководді.Тоді, при проваленні під лід в прибережній зоні, необхідно вийти на берег, віджати одяг, вилити воду з взуття і, щонайшвидше дістатися до найближчого житла.Якщо ж біда застала людину на середині водойма або в місцях, де велика глибина, то рятуючи людину необхідно користуватися певними правилами. Рятувати дитину, що потрапила під лід може лише доросла людина. Вона досвідчена і зможе правильно діяти в цих обставинах. Для надання допомоги людині, що потрапила в ополонку забороняється підходити до її краю. Рухатися до постраждалого по льоду необхідно повзучи. Щоб площа опори на лід була якомога більше, допомога надається за допомогою підручних засобів (палиці, ременя брюк, шарфа і тому подібне). Витягнувши постраждалого на берег потрібно віджати від води його одяг і прийняти заходи до швидкої доставки його в найближче житло.

  Пам'ятайте! Ігри на льоду водоймищ дуже небезпечні! Краще кататися на санках і ковзанах в спеціально обладнаному для цього місці. Необхідно пам'ятати завжди про небезпеку тонкого льоду і підтавання льоду.

Як уникнути переохолодження і обмороження

В Україні з 18 грудня по 26 січня від переохолодження і обмороження загинули 276 людей. Про це повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров'я України з посиланням на інформацію УНПЦ екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. 

Протягом цього часу по допомогу в лікарні звернулися понад 4 тис. людей, госпіталізовано з обмороженням і переохолодженням - 2 тис. 660 людей. Щоб не отримати переохолодження і обмороження, треба знати їхні ознаки, а також основні правила поведінки в умовах низьких температур.

Переохолодження організму виникає, якщо людина тривалий час перебуває на холоді. Найчастіше замерзають люди у стані алкогольного сп'яніння. Ознаками переохолодження є озноб, тремтіння, блідість, а потім і посиніння шкіри, губ, біль у пальцях рук та ніг. При легкому переохолодженні достатньо тепло вдягнутися, випити гарячий солодкий чай або каву.

При тривалому переохолодженні розвивається обмороження (пошкодження тканин у результаті дії низьких температур). Обмороження може виникнути не тільки при сильному морозі, а й при достатньо теплій зимовій погоді. Його розвитку сприяє вологе повітря та вітер. Причиною обмороження можуть стати мокре та тісне взуття; тривале перебування у нерухомому стані на вітрі, в снігу; хвороби, алкогольне отруєння.

До обмороження більш схильні пальці, кисті, стопи, вуха і ніс. При першому ступені обмороження шкіра блідніє, знижується чутливість уражених ділянок, а після зігрівання спостерігається почервоніння та набряк. При другому ступені ураження шкіра набуває синьо-багрового відтінку і на її поверхні з’являються пухирі з прозорою рідиною.Якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння і появи поколювання. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру. Неприпустимо швидко зігрівати ділянки тіла (наприклад, поливати гарячою водою). Якщо з’явилося напухання відмороженого місця або пухирі, то розтирання робити не можна. Потрібно покласти на відморожене місце пов’язку з товстим прошарком вати і доставити постраждалого до лікарні. Постраждалого з будь-яким видом відмороження необхідно помістити в тепле приміщення. Потрібно дати йому гарячий чай або каву.

Щоб не допустити переохолодження і обмороження, перед виходом на вулицю слід обов’язково поїсти та правильно одягнутися. Одяг повинен бути багатошаровим і обов’язково з натуральних тканин, він не повинен стискати рухів. На ноги одягайте вовняні шкарпетки і взувайте просторе взуття, бо небезпека одержати відмороження залежить значною мірою від порушення нормального кровообігу (тісне взуття, нерухомість). Обов’язково одягайте головний убір. За 20 хвилин до виходу на вулицю змажте обличчя і руки спеціальним поживним кремом, який не містить воду. На морозі весь час намагайтесь рухатися. Лікарі рекомендують вживати більше теплої рідини, що сприяє кращій терморегуляції організму.

Як убезпечити себе від травм в ожеледицю

Разом із приходом морозів щорічно реєструється сумна статистика травмувань, пов’язаних з ожеледицею. Зараз у медиків „гаряча” пора. Людей доставляють з переломами кінцівок, розтягненнями зв’язок, черепно-мозковими травмами. 

Щоб зменшити ризик травм в ожеледицю, фахівці радять ходити не поспішаючи, злегка розслабивши ноги в колінах, ступаючи на всю підошву. Кращими для ходьби по льоду є підошви з мікропористої чи іншої м’якої основи без високих каблуків. Не тримайте руки в кишенях – це збільшує можливість не тільки падіння, а й важких травм. Обходьте металеві кришки люків, слизькі ділянки тротуарів та сходів, адже вони, як правило, вкриті льодом. Не ходіть краєм проїжджої частини дороги - можна впасти і опинитися на дорозі. В „слизькі дні” не перебігайте проїжджу частину дороги. У цей час гальмівний шлях машини значно збільшується, а падіння перед автомобілем, що рухається приводить, як мінімум, до каліцтв, а можливо, і до загибелі. При порушенні рівноваги швидко присядьте, бо це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

Щоб почуватися впевнено на слизьких вулицях, змайструйте перед виходом із будинку «льодоступи». Для цього наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском ( на один-два дні вистачає). Можна підошву перед виходом натерти наждачним папером, а ще краще прикріпити його на підошву (але від води піщинки наждачного паперу рано чи пізно обсипаються). Або намажте на підошву клей типу „Момент” та поставте взуття на пісок, після цього можна сміливо виходити на вулицю.