Протидія домашньому насильству
Уповноважена особа (відповідальна) для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства/булінгу та/або отримання заявки/повідомлення від постраждалої особи/інших осіб, відповідальна за розгляд скарги про відмову в реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами - соціальний педагог
Мобільний телефон: +380507214249
Електронна адреса: super.severgorod@ukr.net
Телефони «гарячих ліній» для отримання психологічної, правової, соціальної допомоги
- кіберполіція (https://www.cybercrime.gov.ua ) – цілодобово;
- поліція: 102;
- Національна «гаряча» лінія для дітей та молоді: 116 111 – з мобільних або 0 800 500 225 – зі стаціонарних телефонів, пн. - пт. з 12.00 до 20.00 (безкоштовно, анонімно, конфіденційно);
- Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильств, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 116 123 – з мобільних або 0 800 500 335 –зі стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно);
- Messenger @childhotline.ukraine
- Instagram @childhotline_ua
- «Гаряча» лінія для осіб, які постраждали від домашнього насильства, на базі Урядового контактного центру - 15-47, сервіс цілодобово доступний, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів,анонімними та конфіденційними.
- е-Ветеран – інформаційний портал на базі Єдиного державного реєстру ветеранів війни https://eveteran.gov.ua/
- Цілодобова “Гаряча лінія кризової підтримки”: 0 800 33 20 29 від Українського ветеранського фонду Мінветеранів https://veteranfund.com.ua/projects/hot_line/
що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству
і насильству за ознакою статі,
в гімназії № 7 міста Сєвєродонецька Луганської області
невідкладних заходів реагування у разі виявлення фактів насильства та/або отримання
заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб
Гімназії № 7 м. Сєвєродонецька
Законодавчі та нормативно-правові акти щодо запобігання та протидії насильства
Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству“
Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 „Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству“
ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ
Дитяча лінія: 116111 або 0800500225
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування): 116000
Гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116123 або 0800500335
Уповноважений Верховної ради з прав людини: 0800501720
Уповноважений Президента України з прав дитини: 04425576754
Центр надання безоплатної правової допомоги: 0800213103
Національна поліція України:102
У кризовій ситуації
треба звертатися
на телефон довіри 1547
Якщо Ви створили від домашнього населення та/або населення за ознакою статті, Ви можете шукати за допомогою, скориставшись телефонним номером «гарячої лінії» 1547 .
Така ситуація може виникнути в будь-якій сім'ї незалежно від статусу та соціального статусу.
І першим кроком для подолання проблеми є анонімна консультація по телефону довіри.
Це найвидніший спосіб сповістити про кризову ситуацію й отримати необхідну інформацію та поради.
Якщо існує загроза життєдіяльності чи здоров'ю людини, консультанти знову в телефонному режимі зв'язуються з поліцією, яка ліквідує екстрене втручання, оперативний захист і підтримку того, хто переживає кризову зупинку.
«Гаряча лінія» 1547 є швидким засобом повідомлення про початок домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії.
Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України.
Особа, яка звернулася на гарячу лінію, має отримати:
• консультаційну,
• психологічну,
• інформаційну допомогу,
а, у разі необхідності, працівники мають забезпечити екстрений виклик поліції чи/та бригади швидкої медичної допомоги.
За матеріалами сайту Міністерства соціальної політики України ,
Установчі документи
Закон України «Про протидію булінгу»
Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування
заходів виховного впливу в закладах освіти
Безпечне освітнє середовище та формування поведінки дітей в інтернеті
Інформаційно-освітня робота щодо протидії торгівлі людьми
Законодавство для батьків
Конституція України
Ст.52 Будь яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
Батьківські права та обов’язки носять конституційний характер. Їхнє право на виховання дітей є передумовою здійснення обов’язків щодо виховання. Відмовитись від своїх прав та обов’язків батьки не можуть. Вони можуть їх втратити після суду.
Закон України Про освіту
Ст. 59 Відповідальність батьків за розвиток дитини.
1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
3. Батьки зобов’язані:
· постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;
· поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя;
· сприяти здобуттю дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
· виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
Кодекс про шлюб та сім’ю
Ст. 65 частина 2 Один із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на стосунки з нею. Той із батьків, при якому проживає дитина, не має права перешкоджувати іншому із батьків зустрічатися з дітьми і брати участь у їх вихованні.
Ст. 70 Підстава для позбавлення батьківських прав:
· батьки ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо навчання і виховання дітей;
· батьки зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми ;
· батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
· батьки є хронічними алкоголіками та наркоманами.
Ст. 76 Для захисту інтересів дитини суд може прийняти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і передачу дитини на опікування органу опіки і піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дитини у осіб, у яких вона знаходиться, загрожує її здоров’ю, вихованню і небезпечне для неї (дитина залишається без їжі, одягу, необхідного постійного догляду).
Адміністративна відповідальність
Адміністративна відповідальність батьків встановлена, виходячи із вимог КпАП за ухилення від виконання покладених законом обов’язків:
Ст. 184 частина 1 Систематичне ухилення від виконання обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (при наявності підтверджуючих документів)
Ст. 184 частина 2 Передбачена відповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення до першої частини цієї статті (при наявності підтверджуючих документів)
Ст. 184 частина 3 За вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення, яке передбачає відповідальність згідно з Кодексом про адміністративні правопорушення.
Ст. 184 частина 4 До неповнолітніх, які не досягли 14 – 16 років і відповідно до статті 10 Кримінального кодексу не є суб’єктами злочину і не можуть нести кримінальної відповідальності, застосовуються примусові заходи виховного характеру, які передбачені Ст.11 Кримінального кодексу, а батьки несуть адміністративну відповідальність.
Батьки можуть нести адміністративну відповідальність і за статтею 180 Кодексу – за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (шляхом особистого прикладу або психічного чи фізичного спонукання до вживання спиртних напоїв).
Якщо неповнолітній систематично втягувався в пияцтво дорослим, то останній підлягає кримінальній відповідальності за статтею 208 Кримінального кодексу.
Пам'ятка для вимушених переселенців: як розпізнати та уникнути примусової праці
